А.В. РУДЕНКО (сел. Бузуків Черкаської обл.):
За позовом працівників суд постановив, щоб адміністрація заводу виплатила нам заборгованість по заробітній платі. Заборгованість переді мною становить суму в розмірі 1450 гривень. На даний час я отримав тільки 180 гривень. Інші працівники теж не отримали всю суму. Неодноразово ми з товаришами зверталися до адміністрації заводу, відповідь одна - немає грошей. Що нам робити і як бути далі? Відповідь юриста:Перше і найголовніше - не чекати, доки адміністрація заводу сама сплатить борг. В Україні існує спеціальний державний орган, завданням якого є примусове виконання рішень судів та інших органів, у тому числі й примусове стягнення боргів з боржників. Таким органом є державна виконавча служба, що діє на підставі Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 202/98-ВР.
Отже, читачеві та його товаришам необхідно звернутися до державного виконавця за місцем знаходження заводу-боржника для відкриття виконавчого провадження та наступного примусового стягнення боргів. Виконавче провадження здійснюється на підставі Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 606-XIV. Документом, необхідним для відкриття виконавчого провадження, є письмова заява стягувача (тобто особи, на користь чи в інтересах якої винесено судове рішення про стягнення боргу). До заяви має бути обов'язково доданий виконавчий документ. Ним є виконавчий лист суду, в якому зазначаються:
- назва документа, дата видачі та найменування суду, що його видав;
- дата і номер рішення суду, за яким видано виконавчий лист;
- прізвище, ім'я та по батькові стягувача, його індивідуальний ідентифікаційний номер; найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код боржника, інші відомості про стягувача та боржника;
- резолютивна частина рішення, на підставі якого видається виконавчий лист, дата набрання ним чинності;
- строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (відповідно до пункту 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист суду є чинним протягом трьох років).
Виконавчий лист має бути обов'язково підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Якщо виконавчий лист не було надано судом, то по нього треба звернутися до суду перед зверненням до державного виконавця.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" рішення суду про стягнення заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу, якщо про це прямо зазначено у відповідному рішенні, підлягають негайному виконанню. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання від стягувача зазначених вище документів та проводить відповідні виконавчі дії.
Якщо рішення суду не підлягає негайному виконанню, воно має виконуватися у звичайному порядку. Так, державний виконавець на підставі статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний у 3-денний строк з дня надходження до нього заяви та виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові встановлюється строк для добровільного виконання рішення суду боржником. Строк добровільного виконання рішення суду не може перевищувати семи днів. Боржник попереджається про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та до суду, який видав виконавчий документ.
За заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.
Всі виконавчі дії мають бути проведені протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Протягом зазначеного строку борг має бути стягнений з боржника. Для примусового стягнення боргу у державного виконавця є всі необхідні повноваження, якими він наділений Законом України "Про виконавче провадження".
Відсутність коштів у боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку щодо повернення боргу. Навіть якщо кошти у боржника дійсно відсутні, державний виконавець повинен накласти стягнення на майно боржника, при цьому борг має бути повернений стягувачеві за рахунок коштів, отриманих від реалізації такого майна боржника.
Л.В. ГРИНІВ (м. Івано-Франківськ):
Я працюю у приватного підприємця, отримую мінімальну заробітну плату. Прописана я в селі, що має статус гірського. Чи маю я право вимагати у роботодавця якусь доплату до заробітної плати? Чи впливає вона на державну допомогу при народженні дитини? Відповідь юриста:Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" від 15.02.1995 56/95-ВР за громадянами, які проживають і працюють (навчаються) на території гірських населених пунктів, закріплені деякі пільги. До гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність. Перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, затверджується Кабінетом Міністрів України. (Статті 1 і 2 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні").
Отже, відповідно до статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" від 11.08.1995 648, "на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та реґіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків". Отже, пільги щодо оплати праці розповсюджуються тільки на оклади працівників і визначені генеральною, галузевими та реґіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, або прямо встановлені Кабінетом Міністрів України чи іншим органом за його дорученням, тобто в основному на працівників бюджетних установ. Тому правові підстави для отримання пільги при роботі у приватного підприємця відсутні.
Окрім пільг щодо оплати праці, "розмір державних пенсій, стипендій, усіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків" (пункт 2 статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"). Фінансування збільшення розміру пенсій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Стосовно одноразової допомоги при народженні дитини.
Одноразова допомога при народженні дитини є одним із видів матеріального забезпечення та соціальних послуг (стаття 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 2240-III). Тому, вважаю, що одноразова допомога при народженні дитини для громадян зі статусом осіб, що проживають на території гірського населеного пункту, має збільшуватися на 20 відсотків, як це передбачено законом. Щоправда, за рахунок чого мають виплачуватися такі пільги, законом не передбачено.
В.А. САЛО (м. Севастополь):
За табелем робочого часу у трьох працівників вийшов переробіток 19,5 години і 11 годин. Працівникам не сплачені наднормові і нічні. Як повинна оплачуватися робота? Чи має право роботодавець замінювати наднормові підміною (відгулом)? Відповідь юриста:Як не дивно може здатися, але в Україні наймані працівники мають набагато більше прав, ніж у будь-якій економічно розвинутій країні. Ці права чітко закріплено на законодавчому рівні в Кодексі законів про працю України. У нас діють жорсткі норми щодо тривалості праці, а надурочні роботи суттєво обмежено, навіть при згоді на них працівників, не кажучи вже про надурочні роботи на забаганку роботодавця.
Так, відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України "нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень". Робота понад 40 годин на тиждень є надурочною. Кодексом законів про працю України застосування надурочних робіт суттєво обмежується як у часі, так і у випадках їх застосування. Відповідно до статті 62 Кодексу законів про працю України роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:
"1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
5) для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником".
Згідно зі статтею 65 Кодексу законів про працю України надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Роботодавець повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.
Як уже неодноразово повідомлялося на шпальтах "Товариша", робота в надурочний час не є безкоштовною. Така робота при погодинній системі оплати оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді. Хочу особливо підкреслити, що компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. (Стаття 106 Кодексу законів про працю України).
Наприкінці хотів би зазначити, що адміністрація підприємства діями, про які зазначає читач в своєму листі, порушує чинне законодавство України та повинна нести за це адміністративну відповідальність згідно зі статтею 41 "Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці" Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 850 гривень). Штраф має накладатися на відповідних посадових осіб у судовому порядку або спеціальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю та з нагляду за охороною праці.
Дії адміністрації підприємства, описані читачем, можливо, також містять у собі ознаки злочинів, передбачених:
- статтею 365 "Перевищення влади або службових повноважень" Кримінального кодексу України, що караються "виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років";
- частиною першою статті 172 "Грубе порушення законодавства про працю" Кримінального кодексу України, що караються "штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років".
В.С. ГАЛУШКО (м. Кременчук Полтавської обл.):
Я пропрацював на шахті 17 років. Однак я не можу це документально підтвердити. Видати довідку про заробітну плату мені не можуть, тому що внаслідок пожежі архів згорів (є довідка). До кого мені звернутися в такому разі? Відповідь юриста: Читач не зазначив, для якої мети йому необхідно документальне підтвердження стажу. Якщо підтвердження необхідне для призначення пенсії, то за відсутності трудової книжки, відповідних записів у ній, а також відсутності будь-яких інших документів, що підтверджують трудовий стаж, підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. (Пункт 2 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 637).
Більш докладну інформацію про порядок підтвердження стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній можна знайти в публікації "Як повинен відбуватися розрахунок зі звільненим працівником, і що робити пенсіонеру при відсутності трудової книжки" в "Товариші" 61 за серпень 2006 року, стор. 5.
Ведучий рубрики
Дмитро КРУПНИК, адвокатЗапитання до Д. Крупника можна надсилати: "Товариш", "Запитай у юриста", а/с 266, м. Київ-21, 01021; електронною поштою: krupnyk@ukr.net У листах чітко формулюйте 1-2 запитання, вказуйте повну адресу, прізвище, ім'я та по батькові (за потреби ми не будемо їх друкувати). Юридична допомога на шпальтах газети є виключно дорадчою.
Друк сторінки
