Номер 77 (867) 26.09.2006 - 28.09.2006
Ярослав МЕНДУСЬ: "Справа Ляшка дискредитувала блок Тимошенко"
Черговий "плівковий скандал" не став сенсацією, як на це розраховували в блоці Тимошенко. Представлені депутатом БЮТ Олегом Ляшком касетні записи, які мали розповісти про масштаби підкупу в стінах парламенту, обернулися проти самих ініціаторів нового "гейта". Слідча комісія Верховної Ради не сприйняла плівки Ляшка як серйозну доказову базу. "Члени Тимчасової слідчої комісії оцінили дії Ляшка як спробу провокації і в присутності уповноваженого представника Генпрокуратури України повернули Ляшку ці предмети для подальшого процесуального оформлення і передачі їх в Генпрокуратуру України", - заявив голова слідчої комісії Віктор Борщевський. Більше того, слідча комісія двічі фіксувала спробу Ляшка надати членам комісії під час засідання неправдиву інформацію, а потім ухвалила наступне рішення: "Звинувачення в підкупі народних депутатів України, оприлюднене депутатом Ляшком, вважати безпідставним і бездоказовим; Тимчасова слідча комісія вбачає в діях Ляшка ознаки політичної провокації". Загалом, "борець за правду" з БЮТ швидше підставив своїх колег, аніж допоміг їм. Тепер будь-які звинувачення з вуст бютівців не матимуть ні цінності, ні впливу... Чи буде покараний провокатор? Чи є у суспільства імунітет до подібних викриттів? Про це розповів народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, соціаліст Ярослав Мендусь.
- Ярославе Петровичу, як Ви оцінюєте рішення спеціальної слідчої комісії Верховної Ради у справі про підкуп народних депутатів? У п'ятницю парламентські слідчі, й серед них депутати БЮТ, вирішили, що "плівки Ляшка" не можна вважати доказовими. Це що - захист честі парламентського мундира чи об'єктивні висновки?
- Вважаю, що комісія провела ретельну і об'єктивну роботу - в цілковитій відповідності, наголошую, з чинним законодавством. Крім того, до складу комісії, згідно з положенням Реґламенту, входили представники всіх політичних фракцій Верховної Ради, що є гарантією неупередженості рішень. Хотів би відзначити принципову позицію всіх депутатів, і особливо членів БЮТ. Так, бютівець Григорій Омельченко відверто звинуватив свого колегу по фракції у фальсифікації доказів. Але ж наклеп Ляшка підтримувала і підтримує лідер БЮТ Юлія Тимошенко!.. Депутати БЮТ, які викрили брехню Ляшка, змушені були заради істини залишити без уваги вислови свого лідера. Це для них нелегкий, але мужній вчинок.
- Як "вписуються" провокаційні (це оцінка комісії ВР) дії депутата від БЮТ в стратегію поведінки, заявлену опозиційною фракцією Юлії Тимошенко: орієнтація на демократичні методи політичної боротьби? Виходить, що під такими методами українська опозиція розуміє провокації і "зливання компромату"?
- На жаль, сьогодні багато депутатів у БЮТ надто емоційно розуміють роль і місце опозиції. Суспільство зацікавлене в тому, щоб в країні, в парламенті була повноцінна, ефективна і професійна альтернатива владі, чиє основне завдання впливати на органи влади і на настрої співгромадян, але без використання дискредитації і компромату. Опозиція повинна працювати на користь пересічного громадянина, захищаючи його права і свободи. І вкрай важливо, щоб опозиційні сили у свідомості суспільства були носіями якогось морального імперативу. Саме існування дієвої опозиції - необхідний елемент стабільної політичної моделі, але в українській політиці поки що відсутня культура опозиційної діяльності. Адже без сильної опозиції не буде і сильної влади.
Якщо опозиція хоче, щоб її гасла сприймалися суспільством, то вона повинна передусім сама не забувати про високі моральні і професійні стандарти своєї роботи. Інакше буде, як зі скандалом, інспірованим представником БЮТ, чия поведінка зіграла проти самої фракції як головної опозиційної сили. Коли молодий депутат підіймається на трибуну Верховної Ради і публічно заявляє про те, що представники спецслужб передали йому аудіозаписи, де зафіксовані протиправні, кримінальні діяння членів парламенту, він повинен відповідати за свої слова. При цьому повною мірою скористатися наявними у нього аргументами для обґрунтування власної звинувачувальної позиції на засіданнях слідчої комісії, в прокуратурі, в очах адептів БЮТ, зрештою. Але коли з'ясовується, що немає ні представників спецслужб, ні власне записів, а сам обвинувач говорить про те, що лише намагався добитися перевірки відомостей, виявлених в Інтернеті, виникає запитання: "А чи був хлопчик"? Яку мету переслідував цей депутат своїми "викриттями"? Тим більше, що всі повідомлення в Інтернеті йдуть з посиланням на нього.
- Але логічно було б не звертати уваги на виступи Олега Ляшка, якщо в них немає ні краплини правди... А так ви йому тільки слави додаєте, буквально робите піар власними руками?
- Тут справа не в особистій позиції одного депутата. Чітко проглядається певна стратегія керівництва фракції Тимошенко, яку в цьому конкретному випадку озвучив один з "маленьких" бютівців. Саме лідери фракції неодноразово заявляли і з трибуни парламенту, і в інтерв'ю про те, що представники політичної сили Юлії Тимошенко є об'єктом підкупу з боку коаліціантів. При цьому озвучувалися нечувані суми, технології таких "переговорів"... Тому слідча комісія Верховної Ради надала можливість назвати конкретні прізвища тих, хто піддався "фінансовій обробці", і вислухати їхні свідоцтва. Назвавши конкретних осіб і виконавців цих протиправних діянь, у депутатів були б всі підстави для звернення в Генпрокуратуру. Тобто забезпечити гласне, правове розслідування фактів підкупу, які нібито мали місце. Пригадаємо, лідер БЮТ неодноразово заявляла, що після таких "співбесід" члени її фракції акуратно доповідали їй про непристойні фінансові пропозиції - жодного прізвища названо не було. На перевірку виявилося, що всі ці розповіді про полювання за бютівськими "головами" - чистісінький блеф. На жаль, бездоказові вислови про корупцію в парламенті підривають репутацію всіх парламентських партій.
- Тим не менш, чи можуть бути методи, застосовувані опозицією, ефективними? Як відомо, суспільство любить скандали, "смажені факти" значно більше, ніж нудні позитивні звіти про виконану роботу або промови щодо успіхів влади. Як говорив Геббельс, чим примітивніший обман, тим легше в нього вірять?
- Так, на короткій дистанції подібні брудні методи можуть виявитися ефективними. Адже згадана тема обговорювалася останнім часом всіма ЗМІ: представники найбільших телекомпаній вважали виступи Ляшка топ-новиною і давали можливість представникам опозиції коментувати подію, якої, як з'ясувалося, в природі не існувало. Але з погляду логіки і довгої дистанції розплата настає неминуче. А під розплатою я розумію підрив політичної репутації опозиції, реноме тих людей, які виконують так брудні замовлення.
- Можливо, вся річ у тому, що тема "аудіовикриттів" стала популярною після справи Ґонґадзе?
- Спроби поставити в один ряд плівки Ляшка і записи Миколи Мельниченка не витримують критики. Майор Мельниченко готовий свідчити в суді, якість і достовірність його аудіоматеріалів підтвердили багато авторитетних міжнародних експертиз. А що тут ми маємо "на виході", окрім огульних, примітивних звинувачень в тому, що світ недосконалий, а всі депутати корумповані?
Мене дивує в цій справі й такий поворот: депутати Верховної Ради не можуть не розуміти, що в сприйнятті виборців парламент, як і вся влада - це монолітна конструкція. А коли опозиціонери заявляють про те, що Верховна Рада - це вогнище корупції та інших правопорушень, то вони формують у людей негативну думку з приводу тих, кого вони вибрали, кому довірили свою долю. Зрозуміло, яким буде відношення наших громадян і до депутатів, і до самого інституту парламентаризму в Україні, який має перед іншими гілками влади одну перевагу: відкритість. Вся парламентська "кухня" знаходиться на поверхні, як і що на цій кухні готується - вкрай важливо відстежувати всім "кухарям".
Фактично, справа про наклеп з боку Ляшка дискредитувала найбільше блок Тимошенко. І поки Ляшко не вибачиться публічно, ця пляма буде обтяжувати репутацію бютівців, тим більше, що найближчим часом, наскільки мені відомо, пану Ляшку за наклеп доведеться відповідати в суді.
- Але, може, це свідомий крок, спрямований на пониження рівня авторитету парламенту, формування негативної громадської думки з приводу його дій? Адже БЮТ не раз заявляв про необхідність розпуску Верховної Ради, а дискредитація законодавчого органу - частина плану опозиції?
- Я не виключаю цього. Але скажу, що всякі плани мають сенс лише тоді, коли є перспектива бути втіленими в життя. По-моєму, потяг пішов і тему розпуску парламенту всім варто відкласти на безрік.
Розмову вела Ольга ЗАВ'ЯЛОВА.
Інші статті