СПУ розуміє народовладдя як гарантоване і природне закріплення за людиною прав на життя, на працю, на свободу і особисту недоторканність, на житло, на правову допомогу і судовий захист, на свободу думки, слова та інформації, на підприємницьку діяльність, на відпочинок, на охорону здоров'я і медичну допомогу, на освіту та інші конституційні права.

Народовладдя у своєму вищому вияві - це влада не від імені народу, а влада самого народу. Сутнісною формою народовладдя є самоврядування, здійснюване у різних формах, не тільки в політичній, а й в економічній, виробничій, територіальній та суспільній сферах. Основою народовладдя є соціалізована (народна) економіка, реальна співвласність на засоби виробництва за участю людей в управлінні і розподілі результатів своєї праці, звільнення праці від дискримінації, сковуючих дій бюрократичної вертикалі. Така основа вперше повною мірою створюється за умов демократичного соціалізму.

Для СПУ забезпечення народовладдя, розвитку нових його форм є постійним безперервно вирішуваним завданням.

Вгору

(Програма СПУ)

Справедливе суспільство у розумінні СПУ - це суспільство, всі можливості якого надаються для задоволення реальних потреб кожної людини.

Соціальну справедливість за умов розвитку демократичного соціалізму СПУ розглядає як поєднання соціальної рівності - забезпечення кожного члена суспільства необхідним мінімумом соціальної захищеності - та індивідуальної відмінності, коли кожний має право особистими зусиллями істотно поліпшувати власний добробут і реалізовувати себе відповідно до принципу "від кожного - за здібностями, кожному - за працею".

Кожному забезпечується право на повноцінне життя одночасно як рівноправному члену суспільства і як творцеві власного життя. Кожний має рівні права і можливості для задоволення своїх потреб, незалежно від походження, соціального і майнового становища.

Справедливість несумісна з дискримінацією особистості, передбачає компенсацію за фізичну і соціальну нерівність. Вона не зводиться до формальної рівності. Діє також принцип урахування індивідуальних відмінностей: кожний, хто потрапив у важку життєву ситуацію, має право розраховувати на підтримку суспільства. СПУ передбачає такі можливості відповідно до принципу єдності законності і справедливості.

Вгору

(Програма СПУ)

Під свободою СПУ розуміє право людини на вибір і самовизначення в усіх сферах життя, яке обмежене тільки таким же правом інших людей і тому передбачає їхню взаємну відповідальність і узгодження інтересів. Джерелом і умовою свободи є звільнена від експлуатації праця.

Реальна свобода - це не анархія і свавілля, а забезпечувана суспільством можливість громадян і організацій діяти у межах етичних принципів і закону згідно зі своїми цілями та інтересами, відсутність примусу, утисків та обмежень, які зв'язують таку діяльність.

Свобода передбачає право критикувати норми суспільного і державного життя, пропонувати нові і домагатися їх прийняття. Будучи громадянином держави, жителем реґіону, міста, працівником підприємства, членом трудового колективу, партії, громадських організацій, рухів тощо, людина за умов розвитку демократичного соціалізму має право вільного (як і інші громадяни) використання можливостей, які надаються цими структурами і спільнотами для реалізації своїх потреб на всіх рівнях соціальної ієрархії.

Солідарність СПУ розуміє як прийняття і дотримання принципу, відповідно з яким вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх, як партнерські рівноправні стосунки у досягненні спільних справедливих цілей. Солідарність - це співчуття до жертв несправедливості, взаємодопомога як умова виживання суспільства. Це співпраця на основі спільних інтересів з усіма демократичними силами як усередині країни, так і за її межами у їхньому протистоянні антинародним режимам, а також у боротьбі за права трудящих, проти будь-яких форм їх експлуатації.

Патріотизм для СПУ - це любов до своєї країни, її історії, культури, народу, готовність відстояти її незалежність, праця в ім'я її блага. Це соціальна пам'ять, урахування спадкоємності поколінь та історії, усвідомлення відповідальності за її розвиток, необхідності працювати в ім'я поліпшення сьогодення і майбутнього. Партія вважає, що патріотизм несумісний із неприязню чи ненавистю до інших народів, націоналізмом і шовінізмом. Патріотизм - це почуття, яке не залежить від політичного устрою, пануючого режиму влади і подій, що відбуваються в країні. СПУ розглядає його як одну з найважливіших цінностей, що дають можливість народу, країні вижити у складних і важких історичних випробуваннях. Спираючись на це почуття як на міцний фундамент, СПУ діє в ім'я світлого майбутнього України.

Вгору

(Програма СПУ)

Експлуатація трудящих - несправедливе, примусове, часто юридично узаконене привласнення результатів їхньої праці - це прокляття, яке у різних формах супроводжує їх з епохи рабовласництва. У сучасному світі масова експлуатація робітників закладена у найманій формі праці.

Змінити характер виробничих відносин у напрямі подолання найманства - ключове завдання соціалістів. Саме звільнення праці від найманої форми є ознакою переходу суспільства до соціалістичного розвитку.

Активні тенденції, що мають сьогодні місце в капіталістичному виробництві, спрямовані на соціалізацію праці, підвищення її мотивації і продуктивності, свідчать, що відносини найманства вступають у суперечність з об'єктивними потребами розвитку сучасного виробництва, підривають підвалини капіталістичних відносин.

Наростання цих тенденцій підтверджує потребу системи нових виробничих відносин, які реалізуються в умовах демократичного соціалізму. Звільнення праці відбувається в двох головних формах: у вигляді соціалізації (усуспільнення насправді) форм власності (прикладом є народні підприємства - кооперативи, орендовані трудовими колективами підприємства тощо) і соціалізації трудових відносин на підприємствах усіх форм власності і в усіх сферах суспільного життя.

Відносини вільної від найманої форми праці найбільше проявляються в народних підприємствах. Вони базуються на таких основних принципах:

• рівноправних партнерських відносин (за правилом: "одна людина - один голос");
• справедливості (весь доход, за винятком відсотків по кредитах банків, податків та інших платежів до бюджету, а також витрат на підтримку і розширення виробництва та інших необхідних відрахувань розподіляється між ними відповідно до кількості і якості праці кожного);
• єдності інтересів (правило взаємовизначення індивідуальних доходів працівників в єдиній системі пропорцій);
• узгодженості рішень (максимальне використання консенсусу при прийнятті суспільно значущих рішень - при визначенні системи пропорцій доходів працівників, при затвердженні частки доходу, яка йде на розширення виробництва, при обговоренні можливості входження підприємства до складу асоціацій, корпорацій, концернів тощо);
• "прозорості" управлінських і фінансових операцій для працівників підприємства;
• участі працівника у співволодінні підприємством у тій його частці, яка забезпечена працею цього працівника;
• обрання чи запрошення адміністрації і договірних відносин працівників з адміністрацією на основі зазначених вище принципів.

Загалом перехід від найманої до вільної праці означає перехід від найму працівника адміністрацією чи власником підприємства до ситуації входження працівника у партнерські відносини з самоврядним колективом. Внаслідок цього не тільки підприємство знаходить потрібного йому працівника, а й працівник знаходить можливість використати матеріальні, управлінські та інші ресурси підприємства як для отримання справедливо визначеного доходу (за його безпосередньою участю), так і для своєї творчої самореалізації.

У загальному випадку звільнена від експлуатації праця - це ключовий елемент системи нових виробничих відносин, які відповідають високому рівню розвитку продуктивних сил, це створення максимальних умов для забезпечення особистої зацікавленості працівника, реалізації його творчого потенціалу, це єдність мети працівника і колективу.

Вгору

(Програма СПУ)

Економіка, що базується на звільненій праці, є народною економікою.

Становлення і розвиток народної економіки передбачає розвиток і чисельне збільшення підприємств, вільних від найманої форми експлуатації, - народних підприємств. Ними можуть бути підприємства різних форм власності, якщо вони працюють на засадах самоврядування, вільної від експлуатації праці.

Переваги народних підприємств над іншими типами підприємств полягають передусім у тому, що їхньою активною рушійною силою стають інтереси всіх працівників, зумовлені справедливим розподілом доходу між членами трудового колективу, участю їх у цьому розподілі і в управлінні, колективістськими засадами в організації виробництва, духовною спільністю людей.

Спільно з державними підприємствами народні підприємства є фундаментом економічної системи суспільства демократичного соціалізму. Окрім них, ця система включає також підприємства приватної власності, які є її повноцінним і рівноправним компонентом. Оптимізація структури економіки визначатиметься в конкурентній боротьбі з урахуванням рівня ефективності виробництва.

Налагодження народної економіки передбачає свідомі і цілеспрямовані дії з боку держави. Організаційне оформлення системи народної економіки проводиться:

• передачею власності на засоби виробництва фактично і юридично трудящим;
• стимулюванням створення народних підприємств;
• створенням умов для розвитку відносин самоврядування у трудових колективах;
• наданням державного сприяння всебічному розвиткові особистості працівників, органічному залученню їх творчого потенціалу у трудовий процес;
• забезпеченням свободи діяльності народних підприємств без втручання у їхні виробничі справи держави;
• створенням умов для ефективної дії ринково-конкурентних і договірних механізмів між підприємствами;
• здійсненням на основі аналізу балансів регулюючої функції держави в економічній сфері;
• використанням, як правило, економічних методів державного впливу на виробничі процеси (за винятком надзвичайних ситуацій і окремих спеціалізованих видів виробництв).

Народна економіка передбачає створення стабільної і високоефективної системи економічних і моральних стимулів до праці на всіх рівнях економічної ієрархії, раціонально поєднуючи індивідуальні, колективні та суспільні інтереси

Вгору

(Програма СПУ)

Умови демократичного соціалізму передбачають значне посилення ролі суспільної, економічної, культурно-духовної та іншої неполітичної активності людей - розвиток громадянського суспільства.

Громадянське суспільство - сфера індивідуальних інтересів громадян, пов'язана з недержавними відносинами, вільною самореалізацією індивідів, асоціацій та організацій, які добровільно сформувалися і захищені законом від безпосереднього втручання і довільної реґламентації з боку органів державної влади.

Громадянське суспільство - своєрідна противага державі. У громадянському суспільстві гарантується рівність людей як суб'єктів права, їхня юридична свобода, утверджується насправді пріоритет прав людини. Держава і громадянин пов'язані взаємною відповідальністю за верховенство демократично ухвалених законів, за долю країни. Людина захищена від перевищення державою своїх повноважень, має місце регулювання доцільної кількості владних структур і змісту їх діяльності.

У громадянському суспільстві держава використовується як засіб забезпечення повного самовираження особистості. З сили, що стоїть над суспільством, держава стає його координуючим, обслуговуючим органом. Кожному гарантується свобода вибору своєї діяльності. Держава допомагає громадянам, підприємствам і об'єднанням справлятися з швидкими змінами у суспільстві, бореться зі злочинністю, залишає за собою вирішення таких завдань, як забезпечення політики інновацій та інвестицій, організація кредитування, розвиток системи навчання кадрів, доступу працівників до необхідної виробничої, економічної та іншої інформації.

Народ через свій найвищий представницький орган визначає стратегію суспільного розвитку, а держава відповідає за вирішення загальнонаціональних завдань, визначення пріоритетних напрямів економіки і концентрує на них відповідні кошти шляхом створення державних, муніципальних та інших інвестиційних фондів. Вона відповідає також за обґрунтованість спеціальних податків, пільг, інвестицій, стежить за оптимальним поєднанням мікроекономічної динамічності і макроекономічної стабільності.

В умовах громадянського суспільства важлива роль відводиться збільшенню вільного часу, який кожний може присвятити сім'ї, освіті, створенню і засвоєнню культурних цінностей, громадській діяльності, участі в управлінні справами суспільства, розвитку особистості.

Условия демократического социализма предполагают значительное усиление роли общественной, экономической, культурно-духовной и иной неполитической активности людей - развитие гражданского общества.

Вгору

(Програма СПУ)

Мир - не тільки відсутність війни. Це вирішення соціальних та інших проблем ненасильницькими методами. СПУ виходить з того, що здебільшого найефективніший спосіб вирішення суперечностей лежить не на шляху перемог і поразок, пов'язаних зі знищенням суперника, а в пошуку рішень, які враховують інтереси кожної сторони.

СПУ розглядає мир не як крихку тимчасову рівновагу між періодами конфліктів, а як стабільне збереження соціальної цілісності, як обов'язкову умову узгодження окремих інтересів з метою забезпечення стійкого розвитку суспільства та окремих його членів.

Стійкий мир передбачає громадянську злагоду - діяльність громадян, засновану на узгодженні поглядів і орієнтацій, яка несумісна з приниженням людської гідності, створенням атмосфери ненависті і помсти. Громадянська злагода є результатом складного компромісу інтересів численних суб'єктів суспільства. Пошук шляхів забезпечення громадянської злагоди в Україні та її практичне втілення СПУ розглядає як своє важливе завдання.

Вгору

(Програма СПУ)

Екологічна політика спрямована на забезпечення необхідних природоохоронних заходів і екологічної безпеки. Після такої глобальної екологічної катастрофи, як Чорнобиль, екологічна безпека тим більше стала невід'ємною цінністю життя суспільства і органічно пов'язана з системою цінностей демократичного соціалізму. В Україні екологічна ситуація трансформується в надзвичайну соціальну проблему. Її розв'язання повинно посісти чільне місце в діяльності держави і всіх структур суспільства.

Екологічна безпека не визнає державних і політичних кордонів. Її забезпечення вимагає капіталовкладень у власній країні та ефективного співробітництва з іншими країнами відповідно до загального принципу: "Роби так, аби твої дії були у злагоді з повноцінним продовженням людського життя на Землі".

СПУ вважає, що в народному господарстві екологічна політика має стати невід'ємною частиною економічної і науково-технічної політики. Її головна орієнтація - економіка стабільного розвитку, за якої виробнича діяльність не руйнує середовище проживання. У промисловості - це всебічне впровадження маловідходних технологій, розробка і впровадження екологічно безпечних джерел і способів отримання енергії. У сільському господарстві - переорієнтація землеробства на адаптивні системи - подальша індустріалізація з використанням досягнень генної інженерії і повної утилізації відходів. У будівництві і комунальному господарстві - екологічна особливість території має стати провідним фактором містобудування.

СПУ виступає за збереження і збільшення ландшафтного і біологічного розмаїття в Україні, за обмеження і подальшу заборону обслуговування іноземного капіталу шкідливими виробництвами, розташованими на території України. Ландшафт і природні ресурси не можуть бути товаром, а ідеологія "ринкового регулювання" у сфері природокористування не має перспективи.

Важливу роль мають відігравати неурядові, громадські організації, зацікавлені групи громадян у розгляді, експертизі та контролі за реалізацією проектів, здійснення яких може негативно вплинути на довкілля. Екологічне виховання розглядається як один з найважливіших пріоритетів екологічної політики.

За сучасних умов реалізація соціалістичної ідеї здійснюється в руслі формування нової світової цивілізації. Процеси глобалізації прискорюють процес усуспільнення праці. Зростання ролі знань і особистості працівника у виробництві, розвиток процесів самоврядування неминуче ведуть до демократичного соціалізму.

На цьому шляху відкриваються сприятливі можливості для поєднання економічної ефективності і соціальної справедливості, зростання добробуту людей, підвищення якості їхнього життя, примноження багатств культури.

Ці можливості ще не стали дійсністю. Реальний світ насичений конфліктами і несправедливістю, позбутися яких непросто. Не можна чекати, що це станеться само по собі. Криза світової системи командно-бюрократичного соціалізму створила нову ситуацію в світі. Однак жодним чином не позбавила сучасний, вже значно інтегрований капіталістичний світ від суперечностей, які посилюються.

Тенденція руху до демократичного соціалізму, яка окреслилася у світі, хоч і нерівномірно, суперечливо, об'єктивно, а також під впливом політичних сил соціалістичної орієнтації пробиває собі шлях.

Демократичний соціалізм і прогрес - такі орієнтири Соціалістичної партії України. Ми переконані, що вони відповідають інтересам українського народу і загальносвітовим тенденціям. Майбутнє за суспільством, у якому вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх.

Дії Соціалістичної партії України базуються на врахуванні широкої історичної практики, на сучасній теоретичній думці, спираються на масову соціальну основу. Партія сприяє консолідації людей у спільній боротьбі за справедливе і гуманне суспільство.

Досягнення цієї мети залежить від нашої активності, наполегливості та віри в перемогу.

Вгору

(Програма СПУ)